строковий

-а́, -е́.

1) іст. Найнятий на роботу на певний строк. || у знач. ім. строкові́, -ви́х, мн. (одн. строкови́й, -во́го, ч.; строкова́, -во́ї, ж.). Чоловіки й жінки, яких найняли на роботу на певний строк. || Визначений на певний відрізок часу.

••

Строкови́й вклад фін. — депозит, який приймається банком на чітко визначений термін.

2) рідко. Те саме, що терміновий.